Що таке інклюзивне навчання?

Згідно з ЮНЕСКО інклюзивне навчання – це «процес звернення і відповіді на різноманітні потреби учнів через забезпечення їхньої участі в навчанні, культурних заходах і житті громади та зменшення виключення в освіті та навчальному процесі».  Метою інклюзивного навчання є покращання навчального середовища,  в якому вчитель і учні відкриті до різноманіття, де гарантується забезпечення потреб учнів і повага до їх здібностей та можливостей бути успішними.

«Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей» (Концепція розвитку інклюзивної освіти. Наказ МОН від 01.10.2010 № 912).

Інклюзивне навчання означає, що всі учні можуть навчатися в школах за місцем проживання, в загальноосвітніх класах, в яких в разі необхідності їм буде надаватися підтримка як у навчальному процесі, так і з перепланування школи, класів, програм і діяльності з тим, щоб всі учні без виключення навчалися і проводили час разом.

Інклюзивне навчання:

§  Ґрунтується на правах людини і принципах рівності.

§  Спрямоване на всіх дітей і дорослих, особливо тих, хто є виключеним з загальної системи навчання.

§  Це процес усунення бар’єрів в системі освіти та системі підтримки.

Основа інклюзивного навчання

Всі учні:

§  Можуть навчатися різними методами і в різний період часу.

§  Мають індивідуальні здібності й особливості.

§  Хочуть відчувати, що їх розуміють і цінують.

§  Мають різне походження і бажають, щоб їх відмінності поважалися.

§  Пізнають скрізь.

Хто такі діти з особливими потребами?

Термін «діти з особливими потребами» стосується дітей до 18 років, які потребують додаткової навчальної, медичної і соціальної підтримки з метою покращання здоров’я, розвитку, навчання, якості життя, участі в громаді, тобто включення. Сьогодні в Україні немає єдиної офіційної термінології для характеристики дітей з особливими потребами.

Що таке інвалідність?

«Інвалідність» розглядається як «нормальне» явище, яке базується на життєвому досвіді, з системною вірогідністю прояву серед населення будь якої країни, регіону. Інвалідність за природою може бути постійною або тимчасовою.

§  Люди з інвалідністю та їхні сім’ї мають такі ж самі права на соціальну і економічну участь в житті суспільства.

§  Соціальне і фізичне середовище повинні бути модифіковані задля рівної участі всіх.

§  Політика і практична діяльність повинні відображати цінності рівності і правовий підхід.

З прийняттям Конвенції ООН про права людей з інвалідністю було визнано єдиний підхід до трактування цього поняття: «інвалідність є результатом взаємодії, яка відбувається між людьми з інвалідністю та перешкодами у стосунках і середовищі. Інвалідність – поняття яке еволюціонує». Конвенція прописує динамічний підхід, що дозволяє певні адаптації із збігом певного проміжку часу та в різних соціально — економічних обставинах.

Наше бачення інклюзивного навчання

Інклюзивне навчання означає, що всі учні отримують освіту в звичайних класах. Це не означає, що учень не може залишити клас з якихось певних причин. Кожен учень може отримати індивідуальну допомогу з того чи іншого предмету.

Якщо система освіти є інклюзивною, це не означає, що учні можуть розподілятися по групам за своїми характеристиками в окремих класах на цілий день або пів дня. В інклюзивному класі можливості створюються для всіх учнів з тим, щоб вони навчалися разом.  Інклюзивне  навчання не розділяє учнів у класі.

Переваги інклюзивного навчання.

Всі діти отримують користь від інклюзивного навчання. Воно дозволяє їм:

§  Розвивати індивідуальні сильні сторони і таланти.

§  Приймати всіх дітей без виключення в загальноосвітню шкільну систему і суспільство.

§  Працювати над досягненням індивідуальної мети беручи участь в житті громади та їхнього класу.

§  Залучати батьків в процес навчання і життя школи.

§  Розвивати культуру поваги і належності до школи. Мати можливість навчатися і поважати різні здібності інших.

§  Створювати дружні стосунки з іншими дітьми

§  Позитивно впливати на школу, громаду та поважати різноманіття та включення на більш широкому рівні.

Спільні дії в просуванні інклюзивного навчання.

§  Приймати всіх дітей до загальноосвітніх шкіл та шкільного життя.

§  Надавати всебічну допомогу учням з особливими потребами,  їх одноліткам та  вчителям в разі потреби.

§  Дивитися на кожного учня з огляду на те, що він може, а не на те, що він не може.

§  Створювати навчальні цілі згідно індивідуальних можливостей кожної дитини беручи до уваги, що діти можуть мати різні навчальні цілі, але навчатися разом в класі.

§  Переобладнати школи і класи з тим, щоб вони зосереджували увагу на потенціалі кожної дитини.

§  Сприяти сильному лідерству в особі директора школи і адміністрації

§  Сприяти  підготовці  вчителів, які ознайомлені з різними методами викладання.

§  Формувати команду — директорів шкіл, вчителів, батьків, учнів та інший персонал, що працюють разом у визначенні найефективніших шляхів надання якісної освіти в інклюзивному середовищі.

§  Підтримувати виважене ставлення до батьків, особливо до мрій батьків та цілей щодо майбутнього їхніх дітей.

 Правова основа

Нормативно-правові документи

§  КОНВЕНЦІЯ про права дитини

§  Конвенція про права інвалідів

§  Саламанкская декларация и рамки действий по образованию лиц с особыми потребностями, принятые Всемирной конференцией по образованию лиц с особыми потребнистями: доступ и качество, Саламанка, Испания, 7–10 июня 1994 года

§  Загальна декларація прав людини (рос/укр)  

§  План дій Ради Європи щодо сприяння правам і повній участі людей з обмеженими можливостями в суспільстві: покращення якості життя людей з обмеженими можливостями в Європі в 2006-2015 роках

§  Європейська соціальна хартія (переглянута) (ETS N 163) (укр/рос)

§  Рада Європи; Хартія, Міжнародний документ від 03.05.1996 № ETS N 163

§  Закон України «Про освіту» (від 04.06.91 №1144-12 із змінами);

§  Закон України «Про дошкільну освіту» (від 11.07.2001 № 2628-III)

§  Закон України «Про загальну середню освіту» (від 13.05.1999 № 651-XIV)

§  Закон України «Про вищу освіту» (від 17.01.2002 № 2984-III)

§  Закон України «Про професійно-технічну освіту» (від 10.02.1998 № 103/98)

§  Закон України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу» (від 06.07.2010 №2442-17)

§  Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо прав інвалідів» (від 22.12.2011 № 4213-VI)

§  Закон України «Про реабілітацію» (від 6 жовтня 2005 року № 2961-IV)

§  Постанова Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року №1686 "Про затвердження Державної типової програми реабілітації інваліді".

§  Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» (від 30 вересня 2010 р. №926/2010);

§  Указ Президента України «Про заходи щодо розв'язання актуальних проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями» № 588/2011 від 19 травня 2011 р.;

§  План заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року (Розпорядження Кабінету Міністрів України №1482-р від 03.12.2009);

§  План дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки (Наказ Міністерства освіти і науки України №855 від 11.09.2009);

§  Про затвердження плану заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009-2015 роки«Безбар’єрна Україна»  (Постанова Кабінету Міністрів України №784 від 29.07.2009 із змінами);

§  Концепція розвитку інклюзивної освіти (Наказ Міністерства освіти і науки України №912 від 01.10.2010);

§  Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах (Постанова Кабінету Міністрів України №872 від 15.08.2011);

§  Введення навчального предмету «Українська жестова мова» та внесення змін до Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (Наказ Міністерства і науки України №852 від 11.09.2009);

§  Про запровадження навчальної дисципліни «Основи інклюзивної освіти» (Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №1/9-456 від 18.06.2012);

§  Положення про спеціальні класи для навчання дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, у загальноосвітніх навчальних закладах (Наказ Міністерства освіти і науки України №1224 від 09.12.2010, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за №1412/18707.;

§  Про внесення змін до Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації(Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №623/61 від 23.06.11, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 6 грудня 2011 р. за №1407/20145);

§  Інструктивно-методичний лист «Організація навчально-виховного процесу в умовах інклюзивного навчання» (Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №1/9-384 від 18.05.2012) ;

§  Інструктивно-методичний лист «Організація психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання» (Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №1/9-529 від 26.07.12);

§  Про створення робочої групи з питань дошкільної освіти дітей з особливими потребами в Україні Наказ МОН (№ 512 від 15.05.13 року)

§  Про організацію діяльності психолого-медико-педагогічнихконсультацій (Наказ Міністерства освіти і науки України №680 від 04.06.2013)

§  Указ Президента України Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року(від 25 червня 2013 року №344/2013)

§  Наказ МОН Про затвердження заходів щодо впровадження інклюзивного навчання в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2015 року (№ 1034 від 23.07.2013)

§  Постанова КМУ Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами (№ 607 від 21 серпня 2013 р.)

§  Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів
для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (початкова школа)
 (Наказ МОН № 80 від 28.01.14 року)

§  НАКАЗ МОН Про затвердження плану заходів, щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей-інвалідів (№768 ВІД 14.06.2013)

§  НАКАЗ МОН Про затвердження Положення про навчально-реабілітаційний центр (№ 920 від 16.08.2012)
 

 щодо посади асистента вчителя

§  Посада «Асистент вчителя інклюзивного навчання» внесена у Державний Класифікатор професій за ініціативи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (Наказ Держспоживстандарту №327 від 28.07.2010);

§  Посада асистента вчителя передбачена «Типовими штатними нормативами загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженими Наказом МОНмолодьспорту України №1205 від 06.12.2010 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.12.2010 р. за №1308/18603;

§  Посада «асистент вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням» внесена у Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» доповнений,чим забезпечено конституційні права і державні гарантії педагогічним працівникам, які працюватимуть у ЗНЗ з інклюзивним навчанням на посаді асистента вчителя, передбачені для педагогічних працівників, працюючих з дітьми, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку (Постанова Кабінету Міністрів України від 18.07.2012 р. «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України №346 від 14.04.1997 р. та №963 від 14.06.2000 р.».

Скачать
277859.pptx
Презентация Microsoft Power Point 1.6 MB
Інклюзивна освіта: українські реалії

Кожна людина, незалежно від стану здоров'я, наявності фізичного чи інтелектуального порушення, має право на одержання освіти, якість якої не різниться від якості освіти здорових людей

Цей принцип, що відбитий у низці міжнародних документів, покладений в основу організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами, котре впроваджується з метою реалізації їхнього права вибору навчального закладу та форми навчання за місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов.

Аналіз стану сучасного суспільства спонукає до роздумів про роль у цьому суспільстві дітей, які мають особливості психофізичного розвитку, тобто тих, які випадають із нашого стереотипного уявлення про так звану нормальність. Відомий письменник Луї Маршалл, розмірковуючи про норму та патологію, схиляється до трактування певної умовності норми, оскільки ті люди, які не виявляють зовнішніх ознак відхилень, досить часто мають грубі внутрішні порушення, невидимі оку.

Проте ні для кого не таємниця, що поки що наше суспільство не те що ігнорує людей з особливими потребами, проте у своєму широкому загалі їхніми проблемами особливо не переймається.

Конвенція ООН про права дитини як документ міжнародного рівня автоматично висуває вимоги до кожної держави щодо приведення національного законодавства у відповідність із цією «всесвітньою конституцією прав дитини». Наша держава на цьому шляху робить свої прогресивні кроки. За останні роки набуває інтенсивного розвитку державна підтримка дітей з особливостями психофізичного розвитку, сприяння втіленню прогресивних ідей у практику.

Певні категорії дітей в Україні позбавлені рівного доступу до якісної освіти. У 2004 році в Україні було зареєстровано 135773 дитини з особливими потребами віком до 16-ти років, що становить 1,8 відсотка від загальної кількості дітей в Україні. За даними Міністерства освіти і науки України у 2005/06 навчальному році освіту у спеціально організованих умовах здобувають 54,1 тис. дітей, які потребують корекції фізичного або інтелектуального розвитку у 396-ти спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах. За даними Міністерства праці та соціальної політики України, у системі соціального захисту діють (на кінець 2004 р.) 56 будинків-інтернатів для дітей з різними психофізичними проблемами, де перебуває 7716 дітей.

Однією із форм навчання дітей з особливими освітніми потребами є нова, але визнана в багатьох країнах світу інклюзивна форма освіти, яка забезпечує безумовне право кожної дитини навчатися в загальноосвітньому закладі за місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов. В Україні модель інклюзивної освіти почала набувати значення переважно за ініціативи громадських організацій.

Інклюзивне навчання - це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу. З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання, використання існуючих ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних потреб дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзивна освіта - це процес, у якому школа намагається відповідати на потреби всіх учнів, вносячи необхідні зміни до навчальної програми та ресурсів, щоби забезпечити рівність можливостей.

Створення та розвиток умов для отримання якісної освіти в загальноосвітньому закладі для дітей з особливими навчальними потребами - одне з основних завдань Всеукраїнського фонду «Крок за кроком», який було засновано в 1999 році Міжнародним фондом «Відродження» (м. Київ) і Міжнародним центром розвитку дитини (Вашингтон, США).

Місією фонду є забезпечення рівного доступу до якісної освіти всіх дітей з активним залученням сімей і місцевих громад в освітній процес. Місія ВФ «Крок за кроком» базується на цінностях відкритого демократичного суспільства, які включають у себе індивідуальний підхід у навчанні до кожної дитини, включаючи дітей з особливими потребами, дітей національних меншин, дітей-сиріт; рівний доступ і забезпечення умов для отримання якісної освіти для всіх дітей; активне залучення сімей та громади до освітнього процесу; розширення ролі школи як осередку розвитку місцевих громад. Реалізація місії фонду сприяє процесам демократизації та гуманізації системи освіти України.

З метою виконання місії з утілення демократичних цінностей у системі освіти України Фонд ініціює освітні проекти і програми спільно з Міністерством освіти та науки України, Інститутом спеціальної педагогіки АПН України, іншими державними та громадськими організаціями. В основу програм Фонду покладено демократичні цінності відкритого суспільства як передумова інтеграції України в європейську спільноту.

Так, у 2001 році Всеукраїнським фондом «Крок за кроком» спільно з Інститутом спеціальної педагогіки АПН України розроблено семирічну програму науково-педагогічного експерименту «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», затверджену Міністерством освіти і науки України, що реалізується в освітніх закладах України.

Науково-педагогічний експеримент реалізується в рамках програми Фонду «Залучення дітей з особливими потребами», що розпочала свою діяльність із 1998 року. Програма спрямована на розробку ефективної моделі, яка дає можливість забезпечити успішне навчання дітей з особливими потребами в умовах загальноосвітньої школи за їх належної підтримки спеціалістами та батьками. Наукове керівництво експериментом здійснюється Інститутом спеціальної педагогіки АПН України.

Метою експерименту є розробка та реалізація механізму інтеграції дітей з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітні навчальні заклади, ранньої інтеграції цих дітей у соціальне середовище з урахуванням їх типологічних та індивідуальних особливостей. Експеримент поділено на три терміни: організаційний, експериментально-інформаційний та аналітично-узагальнюючий.

За час реалізації першого етапу експерименту у 2001-2002 рр. було розроблено програму та складено план дослідницької діяльності, затверджено склад учасників експериментальної роботи, розроблено програму підготовки вчителів/вихователів класів/груп інклюзивного навчання на 72 години та програму тренінгів на 18-36 годин. На базі чотирьох інститутів післядипломної освіти в Полтаві, Львові, Івано-Франківську та Білій Церкві реалізуються проблемно-тематичні курси. На базі експериментальних закладів освіти на постійній основі проходять тренінги. Для визначення критеріїв рівня розвитку дітей експериментальних класів/груп використовувалися стандарти «Крок за кроком» для класів/груп та педагогів, а також критерії рівня розвитку, які визначені в посібнику «Діти з особливими потребами в загальноосвітньому просторі». Адаптовано форми спостережень за розвитком дітей 3-5-ти та 6-10-ти років, які використовуються в інклюзивних класах/групах. Було розроблено та видано посібники «Залучення дітей з особливими потребами в загальноосвітні класи», «Діти з особливими потребами в загальноосвітньому просторі», «Як досягати змін».

Неля Токоренко, директор навчально-виховного комплексу школи-дитячого садка № 26 «Перші кроки», м. Полтава: «Підтримуючи ініціативу ВФ «Крок за кроком», Інституту спеціальної педагогіки Академії педагогічних наук України, наш заклад «Перші кроки» розпочав експериментальну діяльність. На сьогодні наш заклад опікується одинадцятьма дітьми з особливими освітніми потребами з різними медичними діагнозами, а це 4% від загальної кількості (7 учнів, 4 дошкільники).

Використовуючи форми спостереження, ми вивчаємо динаміку розвитку дитини та ступінь її досягнень в рамках інклюзивної освіти. Як результат командної роботи в закладі є відпрацювання двох типів залучення дітей з особливими потребами в інклюзивні класи та групи: часткове й повне. Коли діти з особливими освітніми потребами навчаються разом зі здоровими дітьми, у всіх них є рівні можливості досягти успіху. При цьому оцінюються конкретні досягнення дітей, незалежно від їх інтелектуального, фізичного, соціального та емоційного стану.

Наш напрацьований досвід показує, що діти з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах/групах, стали прихильніше ставитися до оточуючих, зріс їх інтерес до навчальної діяльності та спілкування, з'явилася мотивація до самоконтролю, стали частіше виявлятися почуття гордості за себе та продукт власної діяльності. Найбільш позитивно вплинуло залучення на соціально-емоційну сферу дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їхньої творчості та фізичний розвиток. Закладом розроблено схеми аналізу занять, розклад занять зі спеціалістами, методичні рекомендації щодо проведення занять. Педагоги та спеціалісти закладу зазначають, що відбулися позитивні зміни в розвитку навчальних умінь і навичок, мистецькому та творчому самовираження дітей з особливими освітніми потребами. Кожна дитина за період «залучення» неодноразово пережила відчуття своєї значущості.»

Другий етап експерименту - експериментально-інформаційний (формуючий експеримент) - проходив у 2003-2005 рр. За цей час було розроблено методичні рекомендації для педагогічних працівників експериментальних шкіл з питань змісту та технологій інклюзивного навчання; підготовлено та апробовано методичні матеріали, посібники. На постійній основі здійснюються консультації наставників і фахівців, командами закладів освіти розробляються індивідуалізовані навчальні плани для дітей з особливими освітніми потребами. За цей час було створено сім ресурсно-тренінгових центрів, послугами яких можуть скористатись педагоги, батьки, представники громадських організацій, а також інші зацікавлені особи. Видано посібники «Розвиток модельних центрів інклюзивної освіти для дітей з особливими потребами», «Підготовка до школи дітей з особливими потребами в умовах сім'ї: поради батькам». Розділ «Інтегроване навчання» внесено до Закону «Про спеціальну освіту» і подано до відповідної комісії ВР України. Розроблено критерії та механізми оцінювання впливу експериментальної програми на його учасників, а також проведено дослідження впливу інклюзивної моделі освіти на учасників проекту.

Дані цього дослідження свідчать, що батьки дітей з особливими освітніми потребами переконані, що найсприятливішими умовами для виховання й навчання їхніх дітей є звичайні школи, де вони можуть успішно покращувати свої вміння та навички, товаришувати з ровесниками та почуватися в безпеці. Переважна більшість батьків почуваються активними учасниками проекту: вони самі часто є учасниками навчального процесу та постійно отримують інформацію про те, як можна навчати дитину вдома. Діти з особливими потребами стали частіше спілкуватися з ровесниками, вони не лише відгукуються на пропозиції здорових ровесників, а й часто самостійно ініціюють спільні справи, акти спілкування. Відбулися позитивні зміни в розвитку навчальних умінь і навичок, мистецькому та творчому самовираженні. Кожна дитина з особливими потребами за період перебування у проекті досягла власного прогресу залежно від особливостей її психічного розвитку, зокрема потенційної зони розвитку. (Звіт за результатами оцінювання впливу інклюзивної моделі освіти на дітей, батьків, учителів, педагогів та інших фахівців, ВФ «Крок за кроком», Київ, 2004.)

Любов Єрмак, директор загальноосвітньої школи № 34, м. Полтави: «У нашій школі навчається десять дітей з особливими освітніми потребами. Проблема забезпечення умов комфортного навчання цих дітей у школі є однією з проблем, над якою працює наш педагогічний колектив. Ми намагаємося через співпрацю з управлінням соціального захисту Октябрського РВК та відділом у справах сім'ї та молоді забезпечити їм максимально можливу соціальну підтримку з метою відпрацювання науково-обґрунтованих методів роботи з такими дітьми та їх батьками, а також зі здоровими дітьми. Наш заклад є експериментальним майданчиком.

Навчання дітей в інклюзивних класах здійснюється за навчальними планами, програмами, підручниками, посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України. Навчально-виховний процес в інклюзивних класах має корекційно-реабілітаційну спрямованість, діти отримують спеціальну допомогу безпосередньо у школі.

У ході експерименту команда нашої школи дійшла висновку, що залучення дітей з особливими потребами до загальноосвітніх навчальних закладів сприяє позитивним змінам професійних позицій педагогів, науковців, які займаються проблемами навчання та виховання дітей з нормальним розвитком, а також громадськості здійснити позитивний вплив на формування світогляду дітей в інклюзивних колективах.

Ми впевнені, що дослідження всіх проблем у ході експерименту сприятиме нагромадженню практичного досвіду у створенні оптимальних умов для інклюзивної освіти у класах загальноосвітніх шкіл із забезпеченням відповідної підтримки з боку фахівців, надання комплексної корекційної допомоги за місцем проживання родинам, що виховують дітей з особливостями психофізичного розвитку».

На даний час науково-педагогічний експеримент знаходиться на аналітично-узагальнюючому етапі, який триватиме до кінця 2007 року. За цей час буде поетапно вивчено вплив інклюзивної освіти на особистісний розвиток дітей; зроблено аналіз результатів і висновків проведеного моніторингу експериментальної роботи; оформлено звіт про підсумки експерименту, опис одержаних результатів; проведено аналіз та узагальнення експериментальних матеріалів, розроблено методичні рекомендацій, навчально-дидактичні посібники; підготовлено до друку наукові публікації за підсумками експерименту; сформульовано висновки та нормативи практичного застосування моделі інклюзивної освіти; розроблено положення про класи, групи інклюзивної освіти; проведено підсумкову конференцію за результатами експерименту.

У рамках програми «Інклюзивна освіта» Фондом було реалізовано проекти «Реалізація прав людини через рівний доступ до якісної освіти» (2001-2002 рр.), «Змінимо світ для дітей з особливими потребами - кроки до партнерства» (2002 р.), «Адвокатство батьків - обстоювання права на інклюзивну освіту для дітей з особливими потребами» (2003 р.), «Розвиток модельних центрів інклюзивної освіти для дітей з особливими потребами» (2003- 2005 рр.), «Створення ресурсних центрів для батьків дітей з особливими потребами» (2005-2007 рр.).

На сьогодні цю програму реалізують 20 експериментальних закладів освіти, які налічують 49 експериментальних класів/груп. 178 дітей з особливими освітніми потребами навчаються у класах/ групах інтегрованого навчання, на базі 4-х інститутів післядипломної освіти реалізуються проблемно-тематичні курси. 393 педагогічних працівників пройшли курс навчання за програмою «Залучення дітей з особливими потребами» (за даними ВФ «Крок за кроком»).

Процеси інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітні навчальні заклади набудуть значного поширення і стануть успішними за умови зміни ставлення в суспільстві до цих дітей та до ідеї інклюзії, покращення матеріального забезпечення системи освіти, здійснення необхідної фахової підготовки майбутніх педагогів і проведення їх масової перепідготовки.

Автори: М. Ворон, Ю. Кавун
За матеріалами: Освіта.uа

Інклюзивний навчальний заклад

Інклюзивний навчальний заклад – це заклад освіти, який забезпечує інклюзивну модель освіти як систему освітніх послуг, зокрема: адаптує навчальні програми та плани, фізичне середовище, методи та форми навчання, використовує існуючі в громаді ресурси, залучає батьків, співпрацює з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей, створює позитивний клімат у шкільному середовищі.

(Саламанкська декларація. Програма дій)

Керівники навчальних закладіввідіграють важливу роль в адаптації шкіл до дітей з особливими освітніми потребами. Вони повинні розробляти та застосовувати більш гнучку процедуру управління, перерозподілу навчальних ресурсів, урізноманітнення можливостей навчання, мобілізації взаємодопомоги, підтримки учнів, які відчувають труднощі в навчанні, і розвитку тісних стосунків із батьками та громадою. Успішне управління школою залежить від активної і творчої участі вчителів і персоналу, а також розвитку ефективної взаємодії та роботи у команді для задоволення потреб учнів.

(Саламанкська декларація. Програма дій) 

Не дивлячись на те, що інклюзивні навчальні заклади забезпечують сприятливі умови для досягнення рівних можливостей і повної участі, для їх ефективної діяльності необхідні спільні зусилля не лише з боку вчителів та персоналу школи, а й однолітків, батьків, членів родин.

Основні принципи інклюзивного навчального закладу полягають в тому, що:

§  Усі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це виявляється можливим, не зважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними.

§  Школи мають визнавати і враховувати різноманітні потреби своїх учнів шляхом узгодження різних видів і темпів навчання.

§  Забезпечення якісної освіти для всіх шляхом розроблення відповідних навчальних планів, здійснення організаційних заходів, розробки стратегії викладання, використання ресурсів і партнерських зв’язків зі своїми громадами.

§  Діти з особливими освітніми потребами мають отримувати будь-яку додаткову допомогу, яка може знадобитися їм для забезпечення успішності процесу навчання.

§  Інклюзивні навчальні заклади є найбільш ефективним засобом, який гарантує солідарність, співучасть, взаємоповагу, розуміння між дітьми з особливими освітніми потребами та їхніми однолітками.

Інклюзивні навчальні заклади мають забезпечити інклюзивний підхід, який полягає у  створенні таких умов, за яких усі учні мають однаковий доступ до освіти. Водночас, усі учні мають можливість отримати досвід, знання,  які сприяють подоланню упереджень й дискримінації та сприяють формуванню позитивного ставлення до оточуючих. Ключовий принцип, який лежить в основі інклюзивного підходу, полягає в тому, що школи мають бути відкритими для всіх дітей, незалежно від їхніх фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних, мовних чи інших особливостей. До їх числа належать діти з порушеннями розвитку, безпритульні і працюючі діти, діти, котрі належать до мовних, етнічних чи культурних меншин та інші.

Скачать
Інклюзивна освіта.doc
Microsoft Word документ 48.0 KB
Скачать
Інклюзивна освіта основні положення.doc
Microsoft Word документ 356.0 KB
Скачать
Методичні рекомендації щодо організації
Microsoft Word документ 24.2 KB
Скачать
Асистент вчителя.doc
Microsoft Word документ 76.5 KB
Скачать
Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання
Науково-методичний посібник
Діти_з_особливими_освітніми_потребами_та
Adobe Acrobat документ 2.5 MB

Посібник «Асистент учителя в інклюзивному класі»

c8c7edada54cНавчально-методичному посібнику «Асистент учителя в інклюзивному класі» надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (Наказ МОНУ від 18 вересня 2014 року №1054).
Автори посібника – Н.М.Дятленко, Н.З.Софій, О.В.Мартинчук, Ю.М.Найда, загальна редакція М.Ф.Войцехівського.
Навчально-методичний посібник адресовано викладачам інститутів післядипломної педагогічної освіти, які читають курс інклюзивної освіти слухачам курсів підвищення кваліфікації – асистентам учителів загальноосвітніх навчальних закладів. Матеріалами посібника може скористатися широке коло читачів – асистенти вчителів, вчителі шкіл, батьки учнів, викладачі та студенти педагогічних вищих навчальних закладів – усі, хто цікавиться питаннями організації інклюзивної освіти.
Посібник складається з трьох основних частин.
Перша містить орієнтовну навчальну програму курсу «Професійна діяльність асистента вчителя в інклюзивному класі», навчально-тематичний план, питання для самостійного опрацювання, практичні завдання, теми випускних робіт та перелік літератури, якою можуть скористатися викладачі та слухачі курсів.
Навчальну програму структуровано відповідно до модульного принципу, укладено з урахуванням компетентностей, якими повинен володіти асистент учителя (лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту №1/9-675 від 25.09.2012 року «Щодо посадових обов`язків асистента вчителя»).
Друга частина включає методичний супровід до реалізації програми, зокрема, матеріал, який може бути покладений в основу розробки викладачем лекції, питання та завдання для самоперевірки та оцінки знань, перелік використаної та рекомендованої літератури, термінологічний словник, який витлумачує поняття інклюзивної освіти.
У третій частині (додатках) подано перелік основних міжнародних документів у галузі прав людини, опис можливих в організації інклюзивної освіти критичних ситуацій, інформацію про форми індивідуальної програми розвитку, приклади з практики викладання.